Булінг в ЗДО — міф чи реальність?
Дата додавання: 2021-02-18
Булінг в ЗДО — міф чи реальність
Булінг (від англ. tobull — переслідувати) -свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітейс тосовноіншої.
Булінг у ДНЗ (ЗДО) можепроявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиттяпід час ігор.
Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі -це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дужерідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий садок. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїхдій. Відсутнє розуміння наслідків і почуттяпровини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.
Хто провокує булінг в дитсадку
Булінг серед дітей дошкільноговіку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і берутьцеставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
Педагог абопомічниквихователя:
- зневажливо ставиться до дитини, яка часто плачеабоневпевнена в собі;
- ігнорує скаргу дитини на те, щоїїобразили однолітки;
- глузує із зовнішнього вигляду дитини;
- образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
- проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.
Батьки або члени сім’ї:
- б'ють та ображають дитину вдома;
- принижують дитину у присутності інших дітей;
- проявляють сліпу любов та виконують усі забаганкидитини;
- ставляться до своєї дитини як до неповноцінно їособистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).
Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
Як міняєтьсяповедінкадитинипід час булінгу в ЗДО
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
Вдома:
- не хоче одягатися вранці;
- шукає собі будь-яку справу вдома, абине йти до дитячого садка;
- просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
- плаче, вигадує хворобу або в неїдійсно підвищується температура тіла, починаютьболіти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі;
- грає на одинці.
В дитячому садку:
- не бере участь у сюжетно-рольових та рухливихіграх, спільнійсамостійнійхудожнійдіяльностітощо;
- усамітнюється при будь-якій нагоді;
- часто губить свої іграшки або речі;
- бруднить чи псу єодяг;
- грає поламаними іграшками;
- відмовляється на користь іншої дитини від головноїролі в театрілізаціїчи грі;
- не має друзів у групі.
Щоробити батькам
- У першу чергу заспокойтесь, і тількипісля цього починайте розмову з дитиною.
- Дайте відчути, щовипоруч, готовіпідтримати та допомогти, вислухати та захистити.
- Запевнітьдитину, щови незвинувачуєтеїї у тому, щовідбувається, і вона можеговоритивідверто.
- Пам’ятайте, щодитиніможе бути неприємноговорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
- Запропонуйте подумати, якідіїдопоможутьдитиніпочуватисяу більшійбезпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатисядовго у ДНЗ тощо).
- Розкажіть дитині, щонемаєнічого поганого у тому, щобповідомити про агресивнуповедінкущодокогосьвихователючипомічникувихователя.
- Пояснітьрізницюміж “пліткуванням” та “піклуванням” про своєжиттячижиття друга.
- Пам’ятайте, щоситуаціїфізичногонасилляпотребуютьнегайноговтручання з боку батьків та візит до адміністрації.
- Важливо усвідомити, чомусамедитинапотрапила у ситуаціюбулінгу.
- Обов’язково рекомендуємо з цимзвернутися до дитячого психолога.
- Підтримайте свою дитину у налагодженнідружніхстосунків з однолітками.
- Пояснітьдитині, щозмінибудутьвідбуватисяпоступово, проте весь цей час вона можерозраховувати на вашу підтримку.
Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігачабо жертва), яку б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребуєсерйозноїроботи з дитячим психологом